розпалювати
розпа́лювати
-юю, -юєш і рідко розпаляти, -яю, -яєш, недок., розпалити, -палю, -палиш, док., перех. і без додатка.
1》 Викликати горіння чого-небудь; запалювати.
|| Розводити вогонь у печі, грубі і т. ін.; починати топити яким-небудь паливом.
|| Викликати жевріння, тління тютюну (в цигарці, люльці).
2》 перен. Викликати в кого-небудь стан нервового збудження.
|| Збуджувати в кому-небудь чуттєвість, пристрасть.
|| Посилювати у кого-небудь якісь почуття, настрої, бажання і т. ін. Розпалювати кров.
3》 перен. Викликати наростання, розгортання, розвиток чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови