розпатякування

розпатя́кування

-я, с., зневажл.

Дія за знач. розпатякувати.

Значення в інших словниках

1. розпатякування — розпатя́кування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розпатякування — РОЗПАТЯ́КУВАННЯ, я, с., зневажл. Дія за знач. розпатя́кувати. Аж ніяк не цікавили [Гейкінга] “сільськогосподарські розпатякування” Больбота, якісь там урожаї чи неврожаї (Ю. Хорунжий); Моєму оптимізмові не вадять жодні розпатякування на тему поголівної, нібито, людської ницости (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. розпатякування — БАЛАКАНИ́НА розм. (довга, беззмістовна і непотрібна розмова або висловлювання), БАЛАЧКИ́ мн., розм., БАЛА́КИ мн., розм. рідше, МАРНОСЛІ́В'Я, РОЗМО́ВИ мн., розм., БАЗІ́КАННЯ зневажл., ПАТЯ́КАННЯ зневажл., ПАТЯКАНИ́НА зневажл. рідше, РОЗПАТЯ́КУВАННЯ підсил.  Словник синонімів української мови