Великий тлумачний словник сучасної мови

розпатякувати

розпатя́кувати

-ую, -уєш, недок., зневажл.

Вести багатослівні, беззмістовні розмови, говорити дурниці; патякати.

|| Говорити те, чого не можна розголошувати; базікати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розпатякувати — розпатя́кувати дієслово недоконаного виду зневажл.  Орфографічний словник української мови
  2. розпатякувати — див. говорити; просторікувати  Словник синонімів Вусика
  3. розпатякувати — РОЗПАТЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., зневажл. Вести багатослівні, беззмістовні розмови, говорити дурниці, нісенітниці; патякати. Вітя почав розпатякувати про те, що таке любов і до чого вона доводить (С.  Словник української мови у 20 томах
  4. розпатякувати — БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл.  Словник синонімів української мови
  5. розпатякувати — РОЗПАТЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., зневажл. Вести багатослівні, беззмістовні розмови, говорити дурниці, нісенітниці; патякати. Вітя почав розпатякувати про те, що таке любов і до чого вона доводить (Вас.  Словник української мови в 11 томах