розпитування

розпи́тування

-я, с.

Дія за знач. розпитувати.

Значення в інших словниках

1. розпитування — розпи́тування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розпитування — РОЗПИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розпи́тувати. Почалося розпитування, як живеться-можеться, чого се Антон Петрович приїхав у губернію (Панас Мирний); Юхим, не даючи ніякої відповіді на всі розпитування, весело жартував (В.  Словник української мови у 20 томах
3. розпитування — Розпи́тування, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. розпитування — РОЗПИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розпи́тувати. Почалося розпитування, як живеться-можеться, чого се Антон Петрович приїхав у губернію (Мирний, III, 1954, 266); Посипались запитання, вигуки, сміх і знову розпитування (Довж., І, 1958, 385).  Словник української мови в 11 томах