розпитування
РОЗПИ́ТУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. розпи́тувати.
Почалося розпитування, як живеться-можеться, чого се Антон Петрович приїхав у губернію (Панас Мирний);
Юхим, не даючи ніякої відповіді на всі розпитування, весело жартував (В. Винниченко);
Посипались запитання, вигуки, сміх і знову розпитування (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)