1. Словник української мови у 20 томах

розпитування

РОЗПИ́ТУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. розпи́тувати.

Почалося розпитування, як живеться-можеться, чого се Антон Петрович приїхав у губернію (Панас Мирний);

Юхим, не даючи ніякої відповіді на всі розпитування, весело жартував (В. Винниченко);

Посипались запитання, вигуки, сміх і знову розпитування (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпитування — розпи́тування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розпитування — -я, с. Дія за знач. розпитувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпитування — Розпи́тування, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розпитування — РОЗПИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розпи́тувати. Почалося розпитування, як живеться-можеться, чого се Антон Петрович приїхав у губернію (Мирний, III, 1954, 266); Посипались запитання, вигуки, сміх і знову розпитування (Довж., І, 1958, 385). Словник української мови в 11 томах