розпиток

РО́ЗПИТОК, тку, ч., рідко.

Те саме, що ро́зпит.

Наум пристав до нього з розпитками (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпиток — ро́зпиток іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розпиток — -тку, ч., рідко. Те саме, що розпит. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпиток — Ро́зпиток, -тку, -ткові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розпиток — РО́ЗПИТОК, тку, ч., рідко. Те саме, що ро́зпит. Наум пристав до нього з розпитками (Кв.-Осн., II, 1956, 83). Словник української мови в 11 томах