розпиток
РО́ЗПИТОК, тку, ч., рідко. Те саме, що ро́зпит.
Наум пристав до нього з розпитками (Кв.-Осн., II, 1956, 83).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпиток — ро́зпиток іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- розпиток — -тку, ч., рідко. Те саме, що розпит. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпиток — РО́ЗПИТОК, тку, ч., рідко. Те саме, що ро́зпит. Наум пристав до нього з розпитками (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
- розпиток — Ро́зпиток, -тку, -ткові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)