розпитування

Розпи́тування, -ння, -нню

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпитування — розпи́тування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розпитування — -я, с. Дія за знач. розпитувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпитування — РОЗПИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розпи́тувати. Почалося розпитування, як живеться-можеться, чого се Антон Петрович приїхав у губернію (Панас Мирний); Юхим, не даючи ніякої відповіді на всі розпитування, весело жартував (В. Словник української мови у 20 томах
  4. розпитування — РОЗПИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розпи́тувати. Почалося розпитування, як живеться-можеться, чого се Антон Петрович приїхав у губернію (Мирний, III, 1954, 266); Посипались запитання, вигуки, сміх і знову розпитування (Довж., І, 1958, 385). Словник української мови в 11 томах