Словник української мови у 20 томах

розпитувати

РОЗПИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого і без дод.

Звертатися до когось із запитаннями, намагаючись довідатися про кого-, що-небудь.

Ішли, розмовляли. Василько розпитував, а дядя Василь розповідав (П. Дорошко);

Почали знайомитися, швидко розпитувати один одного про спільних знайомих, про справи, про новини (І. Багряний);

Увійшов капрал і сказав, що зловили якогось араба, так чи не схочуть розпитати його (М. Грушевський);

Тамара відчувала, що матері кортить розпитати, де вона була (А. Хижняк);

// Дізнаватися, довідуватися про кого-, що-небудь, запитуючи багатьох людей.

Мелашка все побивалася за дитиною, розпитувала людей. Ніхто нічого достеменно порадити не міг (з переказу);

[Хотина:] Розпитувала я по людях: всі Романа шанують і почитують. Кажуть, що й тихий, і ввічливий (М. Кропивницький);

Хаєцький на ходу розпитує поранених про свій полк, про становище (О. Гончар);

– Ти не знаєш, що то за люди паничі. Коли не знаєш, то розпитай людей (І. Нечуй-Левицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розпитувати — розпи́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розпитувати — див. вивідувати; питати  Словник синонімів Вусика
  3. розпитувати — -ую, -уєш, недок., розпитати, -аю, -аєш, док., перех. і неперех. Звертатися до когось із запитаннями, намагаючись довідатися про кого-, що-небудь. || Дізнаватися, довідуватися про кого-, що-небудь, запитуючи багатьох людей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розпитувати — ВИПИ́ТУВАТИ (наполегливо, настирливо звертатися до когось із запитаннями, намагаючись дізнатися про кого-, що-небудь), ДОПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИ, ВИТЯГА́ТИ розм., ВИТЯ́ГУВАТИ розм. (докладаючи зусиль, примушувати дати відповідь). — Док.  Словник синонімів української мови
  5. розпитувати — Розпи́тувати, -пи́тую, -пи́туєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розпитувати — РОЗПИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і неперех. Звертатися до когось із запитаннями, намагаючись довідатися про кого-, що-небудь. Ішли, розмовляли. Василько розпитував, а дядя Василь розповідав (Дор., Не повтори..  Словник української мови в 11 томах