розплилий

розпли́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до розпливтися і розплистися.

Значення в інших словниках

1. розплилий — розпли́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розплилий — РОЗПЛИ́ЛИЙ, а, е. Який розплився (у 5 знач.), став ширшим (перев. про обличчя). Маєтком завідує поляк Ревський, що грає тут першу скрипку. Обличчя товсте, розплиле, очиська вилунились, а під ними ніби по калитці повішено (У.  Словник української мови у 20 томах