розплодити

розплоди́ти

див. розплоджувати.

Значення в інших словниках

1. розплодити — розплоди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розплодити — РОЗПЛОДИ́ТИ див. розпло́джувати.  Словник української мови у 20 томах
3. розплодити — НАРОДИ́ТИ кого (про жінку або самицю тварини — дати життя дитині чи дітям або маляті чи малятам), РОДИ́ТИ, УРОДИ́ТИ (ВРОДИ́ТИ), ПОРОДИ́ТИ рідше, ЗРОДИ́ТИ рідше, СПОРОДИ́ТИ розм., ЗНАЙТИ́ (НАЙТИ́) розм., РОЗСИ́ПАТИСЯ ким, розм.; СПОВИ́ТИ поет.  Словник синонімів української мови
4. розплодити — РОЗПЛОДИ́ТИ див. розпло́джувати.  Словник української мови в 11 томах