розплоджувати
розпло́джувати
-ую, -уєш, недок., розплодити, -плоджу, -плодиш; док., перех.
1》 Розводити у великій кількості (перев. тварин).
|| перев. док., розм. Через недогляд, недбайливість і т. ін. дати можливість розмножитися чому-небудь шкідливому, небажаному.
|| розм. Давати велике потомство.
|| розм. Народжувати (багато дітей).
2》 перен., розм. Сприяти збільшенню когось, чогось або появі кого-, чого-небудь у великій кількості (перев. небажаного).
Великий тлумачний словник сучасної української мови