1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розплоджувати

розпло́джувати

-ую, -уєш, недок., розплодити, -плоджу, -плодиш; док., перех.

1》 Розводити у великій кількості (перев. тварин).

|| перев. док., розм. Через недогляд, недбайливість і т. ін. дати можливість розмножитися чому-небудь шкідливому, небажаному.

|| розм. Давати велике потомство.

|| розм. Народжувати (багато дітей).

2》 перен., розм. Сприяти збільшенню когось, чогось або появі кого-, чого-небудь у великій кількості (перев. небажаного).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розплоджувати — розпло́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розплоджувати — Заводжувати, заводити, завести, позаводжувати, розводжувати, розвести, порозводжувати, плекати, виплекувати, виплекати, повиплекувати, наплекувати, наплекати, понаплекувати, сплекувати, сплекати, посплекувати, ростити, вирощувати, виростити... Словник чужослів Павло Штепа
  3. розплоджувати — РОЗПЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЛОДИ́ТИ, плоджу́, пло́диш; док., кого, що. 1. Розводити у великій кількості (перев. тварин). Думав, що вони таки діло роблять, аж Марійка розплоджує для чогось шкідника, зернову міль! (О. Словник української мови у 20 томах
  4. розплоджувати — НАРОДИ́ТИ кого (про жінку або самицю тварини — дати життя дитині чи дітям або маляті чи малятам), РОДИ́ТИ, УРОДИ́ТИ (ВРОДИ́ТИ), ПОРОДИ́ТИ рідше, ЗРОДИ́ТИ рідше, СПОРОДИ́ТИ розм., ЗНАЙТИ́ (НАЙТИ́) розм., РОЗСИ́ПАТИСЯ ким, розм.; СПОВИ́ТИ поет. Словник синонімів української мови
  5. розплоджувати — РОЗПЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЛОДИ́ТИ, плоджу́, пло́диш; док., перех. 1. Розводити у великій кількості (перев. тварин). Думав, що вони таки діло роблять, аж Марійка розплоджує для чогось шкідника, зернову міль! (Донч. Словник української мови в 11 томах