розплутуватися

розплу́туватися

-уюся, -уєшся, недок., розплутатися, -аюся, -аєшся, док.

1》 Розправлятися, розмотуватися або розв'язуватися; переставати бути заплутаним, туго зв'язаним і т. ін.

2》 перен. Ставати простим, ясним, зрозумілим, легким для сприйняття (про щось складне, заплутане); з'ясовуватися.

3》 перен. Позбуватися чого-небудь небажаного, обтяжливого.

4》 тільки недок. Пас. до розплутувати.

Значення в інших словниках

1. розплутуватися — розплу́туватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розплутуватися — РОЗПЛУ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПЛУ́ТАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Розправлятися, розмотуватися або розв'язуватися; переставати бути заплутаним, туго зв'язаним і т. ін. Розплутався вузол. 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
3. розплутуватися — РОЗПЛУ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПЛУ́ТАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Розправлятися, розмотуватися або розв’язуватися; переставати бути заплутаним, туго зв’язаним і т. ін. Розплутався вузол. 2. перен.  Словник української мови в 11 томах