розплутуватися

РОЗПЛУ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПЛУ́ТАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Розправлятися, розмотуватися або розв'язуватися; переставати бути заплутаним, туго зв'язаним і т. ін.

Розплутався вузол.

2. перен. Ставати простим, ясним, зрозумілим, легким для сприйняття (про щось складне, заплутане); з'ясовуватися.

Поминуло вже три місяці, відколи завелася суперечка за ту пересельську землю, а справа ще й досі ніяк не розплуталася (Б. Грінченко).

3. перен. Позбуватися чого-небудь небажаного, обтяжливого.

– Діла-а... Ну, брат, Залужний, я вже бачу – не зносити тобі голови. З одним не розплутався, а вже нову загадку загадав (Ю. Збанацький).

4. тільки недок. Пас. до розплу́тувати.

Значення в інших словниках

1. розплутуватися — розплу́туватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розплутуватися — -уюся, -уєшся, недок., розплутатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Розправлятися, розмотуватися або розв'язуватися; переставати бути заплутаним, туго зв'язаним і т. ін. 2》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розплутуватися — РОЗПЛУ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПЛУ́ТАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Розправлятися, розмотуватися або розв’язуватися; переставати бути заплутаним, туго зв’язаним і т. ін. Розплутався вузол. 2. перен.  Словник української мови в 11 томах