розплющений

розплю́щений

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розплющити I.

II -а, -е, перев. у сполуч. зі сл. око, очі.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розплющити II.

Значення в інших словниках

1. розплющений — розплю́щений 1 дієприкметник розплесканий розплю́щений 2 дієприкметник розкритий  Орфографічний словник української мови
2. розплющений — [роузпл'ушчеинией і роуспл'ушчеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. розплющений — РОЗПЛЮ́ЩЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до розплю́щити¹. Лише мить – і вже під танком транспортер розплющений лежить (І. Гончаренко); // у знач. прикм. Розплющеним носком черевика сміливо зафутболив [Микола] у двері, став на порозі (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
4. розплющений — РОЗПЛЮ́ЩЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розплю́щити¹. Лише мить — і вже під танком транспортер розплющений лежить (Гонч., Вибр., 1959, 314); Розплющеним носком черевика сміливо зафутболив [Микола] у двері, став на порозі (Збан., Курил. о-ви, 1963, 4).  Словник української мови в 11 томах