Значення в інших словниках
-
розповідач —
розпові́да́ч іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
розповідач —
Оповідач; (анекдотів) мастак на анекдоти;
Словник синонімів Караванського
-
розповідач —
РОЗПОВІ́ДА́Ч, ві́дача́, ч. Те саме, що опові́да́ч. Тут, у Москві, українські кобзарі вперше зустрілися з народними співцями .. – російськими розповідачами (з наук. літ.); Слід ретельно записувати розповідачів казок, ..
Словник української мови у 20 томах
-
розповідач —
розпові́дач оповідач (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
розповідач —
ОПОВІ́ДАЧ (той, хто розповідає або вміє гарно розповідати про щось), РОЗПОВІ́ДАЧ, ПОВІСТЯ́Р рідко. Дмитро Іванович (Яворницький) був дотепний оповідач (І. Шаповал); Слід ретельно записувати розповідачів казок (із журналу); Тепер (Сокіл) перевівся на балакучого повістера (Я. Качура).
Словник синонімів української мови
-
розповідач —
Розпові́дач, -ча; -дачі, -чів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розповідач —
РОЗПОВІ́ДА́Ч, ві́дача́, ч. Те саме, що опові́да́ч. Тут, в Москві, українські кобзарі вперше зустрілися з народними співцями всього Радянського Союзу, з своїми рідними братами — російськими розповідачами (Нар. тв. та етн.
Словник української мови в 11 томах