розповідач

розпові́дач оповідач (ст)

Значення в інших словниках

1. розповідач — розпові́да́ч іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. розповідач — Оповідач; (анекдотів) мастак на анекдоти;  Словник синонімів Караванського
3. розповідач — -відача, ч. Те саме, що оповідач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розповідач — РОЗПОВІ́ДА́Ч, ві́дача́, ч. Те саме, що опові́да́ч. Тут, у Москві, українські кобзарі вперше зустрілися з народними співцями .. – російськими розповідачами (з наук. літ.); Слід ретельно записувати розповідачів казок, ..  Словник української мови у 20 томах
5. розповідач — ОПОВІ́ДАЧ (той, хто розповідає або вміє гарно розповідати про щось), РОЗПОВІ́ДАЧ, ПОВІСТЯ́Р рідко. Дмитро Іванович (Яворницький) був дотепний оповідач (І. Шаповал); Слід ретельно записувати розповідачів казок (із журналу); Тепер (Сокіл) перевівся на балакучого повістера (Я. Качура).  Словник синонімів української мови
6. розповідач — Розпові́дач, -ча; -дачі, -чів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. розповідач — РОЗПОВІ́ДА́Ч, ві́дача́, ч. Те саме, що опові́да́ч. Тут, в Москві, українські кобзарі вперше зустрілися з народними співцями всього Радянського Союзу, з своїми рідними братами — російськими розповідачами (Нар. тв. та етн.  Словник української мови в 11 томах