Великий тлумачний словник сучасної мови

розполонюватися

розполо́нюватися

-юється, недок., розполонитися, -лониться, док., рідко.

1》 Розтікаючись, покривати який-небудь простір, якусь поверхню; розливатися.

2》 Широко, далеко розноситися, лунати (про звуки).

3》 Розростатися (про рослинність).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розполонюватися — розполо́нюватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розполонюватися — РОЗПОЛО́НЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗПОЛОНИ́ТИСЯ, ло́ниться, док., рідко. 1. Розтікаючись, покривати який-небудь простір, якусь поверхню; розливатися. Розполонилася ріка, перелітне птаство кружляло над водою (К. Гордієнко).  Словник української мови у 20 томах
  3. розполонюватися — ЛУНА́ТИ (про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним), ЛИ́НУТИ поет., ЛЕТІ́ТИ, ЛИ́ТИСЯ, НЕСТИ́СЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ТЕКТИ́, ІТИ́ (ЙТИ́), ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., РОЗТИНА́ТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови
  4. розполонюватися — РОЗПОЛО́НЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗПОЛОНИ́ТИСЯ, ло́ниться, док., рідко. 1. Розтікаючись, покривати який-небудь простір, якусь поверхню; розливатися. Розполонилася ріка, перелітне птаство кружляло над водою (Горд., Дівчина.., 1954, 16).  Словник української мови в 11 томах