розполонюватися

РОЗПОЛО́НЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗПОЛОНИ́ТИСЯ, ло́ниться, док., рідко.

1. Розтікаючись, покривати який-небудь простір, якусь поверхню; розливатися.

Розполонилася ріка, перелітне птаство кружляло над водою (К. Гордієнко).

2. Широко, далеко розноситися, лунати (про звуки).

Розполонилися голоси.

3. Розростатися (про рослинність).

Тепер малий садок, а як розполониться, то буде дуже гарний. Он ба, як малина розполонилась (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. розполонюватися — розполо́нюватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розполонюватися — -юється, недок., розполонитися, -лониться, док., рідко. 1》 Розтікаючись, покривати який-небудь простір, якусь поверхню; розливатися. 2》 Широко, далеко розноситися, лунати (про звуки). 3》 Розростатися (про рослинність).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розполонюватися — ЛУНА́ТИ (про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним), ЛИ́НУТИ поет., ЛЕТІ́ТИ, ЛИ́ТИСЯ, НЕСТИ́СЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ТЕКТИ́, ІТИ́ (ЙТИ́), ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., РОЗТИНА́ТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови
4. розполонюватися — РОЗПОЛО́НЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗПОЛОНИ́ТИСЯ, ло́ниться, док., рідко. 1. Розтікаючись, покривати який-небудь простір, якусь поверхню; розливатися. Розполонилася ріка, перелітне птаство кружляло над водою (Горд., Дівчина.., 1954, 16).  Словник української мови в 11 томах