Великий тлумачний словник сучасної мови

розпоряджувати

розпоря́джувати

див. розпоряджати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розпоряджувати — розпоря́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розпоряджувати — РОЗПОРЯ́ДЖУВАТИ див. розпоряджа́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. розпоряджувати — КЕРУВА́ТИ ким, чим і без додатка (спрямовувати діяльність, роботу когось, чогось, бути на чолі кого-, чого-небудь), УПРАВЛЯ́ТИ, ПРОВА́ДИТИ (ПРОВО́ДИТИ) кого, що і без додатка, розм.; ПРАВИ́ТИ, ОРУ́ДУВАТИ розм., УРЯДУВА́ТИ розм. (перев.  Словник синонімів української мови
  4. розпоряджувати — РОЗПОРЯ́ДЖУВАТИ див. розпоряджа́ти.  Словник української мови в 11 томах