розпорядження
розпоря́дження
-я, с.
1》 Дія за знач. розпорядитися, розпоряджатися 2), 3).
У (в) розпорядженні кого, чого — у володінні, у віданні кого-, чого-небудь.
У (в) розпорядження кого, кому — для використання на чийсь розсуд.
2》 Наказ в усній або письмовій формі, даний директивним органом чи повноважною особою.
|| Папір, на якому викладено наказ.
|| Взагалі чиєсь веління. Віддавати розпорядження.
Великий тлумачний словник сучасної української мови