Великий тлумачний словник сучасної мови

розпорядити

розпоряди́ти

див. розпоряджати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розпорядити — розпоряди́ти дієслово доконаного виду розпорядитися рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розпорядити — РОЗПОРЯДИ́ТИ див. розпоряджа́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. розпорядити — РОЗПОРЯДИ́ТИ див. розпоряджа́ти.  Словник української мови в 11 томах