розпорядити

розпоряди́ти

див. розпоряджати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпорядити — розпоряди́ти дієслово доконаного виду розпорядитися рідко Орфографічний словник української мови
  2. розпорядити — РОЗПОРЯДИ́ТИ див. розпоряджа́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. розпорядити — РОЗПОРЯДИ́ТИ див. розпоряджа́ти. Словник української мови в 11 томах