розпорядити

розпоряди́ти

дієслово доконаного виду

розпорядитися

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпорядити — див. розпоряджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпорядити — РОЗПОРЯДИ́ТИ див. розпоряджа́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. розпорядити — РОЗПОРЯДИ́ТИ див. розпоряджа́ти. Словник української мови в 11 томах