розпорядити

РОЗПОРЯДИ́ТИ див. розпоряджа́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпорядити — розпоряди́ти дієслово доконаного виду розпорядитися рідко Орфографічний словник української мови
  2. розпорядити — див. розпоряджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпорядити — РОЗПОРЯДИ́ТИ див. розпоряджа́ти. Словник української мови у 20 томах