розпоряджувати
РОЗПОРЯ́ДЖУВАТИ див. розпоряджа́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпоряджувати — розпоря́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розпоряджувати — див. розпоряджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпоряджувати — РОЗПОРЯ́ДЖУВАТИ див. розпоряджа́ти. Словник української мови у 20 томах
- розпоряджувати — КЕРУВА́ТИ ким, чим і без додатка (спрямовувати діяльність, роботу когось, чогось, бути на чолі кого-, чого-небудь), УПРАВЛЯ́ТИ, ПРОВА́ДИТИ (ПРОВО́ДИТИ) кого, що і без додатка, розм.; ПРАВИ́ТИ, ОРУ́ДУВАТИ розм., УРЯДУВА́ТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови