розпоряджувати

РОЗПОРЯ́ДЖУВАТИ див. розпоряджа́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпоряджувати — розпоря́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розпоряджувати — див. розпоряджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпоряджувати — РОЗПОРЯ́ДЖУВАТИ див. розпоряджа́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розпоряджувати — КЕРУВА́ТИ ким, чим і без додатка (спрямовувати діяльність, роботу когось, чогось, бути на чолі кого-, чого-небудь), УПРАВЛЯ́ТИ, ПРОВА́ДИТИ (ПРОВО́ДИТИ) кого, що і без додатка, розм.; ПРАВИ́ТИ, ОРУ́ДУВАТИ розм., УРЯДУВА́ТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови