Великий тлумачний словник сучасної мови

розпорядливий

розпоря́дливий

-а, -е.

Який уміло розпоряджається, керує ким-, чим-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розпорядливий — розпоря́дливий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. розпорядливий — РОЗПОРЯ́ДЛИВИЙ, а, е. Який уміло розпоряджається, керує ким-, чим-небудь. Розпорядливий чоловік; // Пов'язаний з розпорядженням (розпорядженнями)!...  Словник української мови у 20 томах
  3. розпорядливий — РОЗПОРЯ́ДЛИВИЙ, а, е. Який уміло розпоряджається, керує ким-, чим-небудь.  Словник української мови в 11 томах