розпорядливий

розпоря́дливий

-а, -е.

Який уміло розпоряджається, керує ким-, чим-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпорядливий — розпоря́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розпорядливий — РОЗПОРЯ́ДЛИВИЙ, а, е. Який уміло розпоряджається, керує ким-, чим-небудь. Розпорядливий чоловік; // Пов'язаний з розпорядженням (розпорядженнями)!... Словник української мови у 20 томах
  3. розпорядливий — РОЗПОРЯ́ДЛИВИЙ, а, е. Який уміло розпоряджається, керує ким-, чим-небудь. Словник української мови в 11 томах