розпорядливий

РОЗПОРЯ́ДЛИВИЙ, а, е.

Який уміло розпоряджається, керує ким-, чим-небудь.

Розпорядливий чоловік;

// Пов'язаний з розпорядженням (розпорядженнями)!

– Знаєш що, Прісю, – заговорив поважним, розпорядливим тоном Петро, – поки ми з Сарою дійдемо до нашої хати, збігай на село й поклич на раду Ляща, Качура й Довгоноса... (М. Старицький).