розпорядливий

РОЗПОРЯ́ДЛИВИЙ, а, е. Який уміло розпоряджається, керує ким-, чим-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпорядливий — розпоря́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розпорядливий — -а, -е. Який уміло розпоряджається, керує ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпорядливий — РОЗПОРЯ́ДЛИВИЙ, а, е. Який уміло розпоряджається, керує ким-, чим-небудь. Розпорядливий чоловік; // Пов'язаний з розпорядженням (розпорядженнями)!... Словник української мови у 20 томах