розпорядок
розпоря́док
-дку, ч.
1》 Заздалегідь встановлені порядок, послідовність у чому-небудь.
|| Сукупність правил, якими регулюється що-небудь.
Правила внутрішнього розпорядку — певні норми поведінки, дисципліни, обов'язкові для всіх де-небудь.
Розпорядок [робочого] дня — послідовність виконання чого-небудь протягом дня.
2》 рідко. Наказ, розпорядження.
|| Вміння розпоряджатися, керувати ким-, чим-небудь, давати лад у чомусь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови