розпорядок —
-дку, ч. 1》 Заздалегідь встановлені порядок, послідовність у чому-небудь. || Сукупність правил, якими регулюється що-небудь. Правила внутрішнього розпорядку — певні норми поведінки, дисципліни, обов'язкові для всіх де-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розпорядок —
див. розпорядження, (часу) розклад, див. графік
Словник чужослів Павло Штепа
розпорядок —
РОЗПОРЯ́ДОК, дку, ч. 1. Заздалегідь встановлені порядок, послідовність у чому-небудь. Давно вже став [полігон] часткою чабанського життя, владно ввійшов у нього своїм гуркотом, загадковістю, суворим розпорядком... (О.
Словник української мови у 20 томах
розпорядок —
ПОРЯ́ДОК (певним чином зумовлене розташування, розміщення когось, чогось, послідовність чого-небудь), ЛАД, СИСТЕМАТИ́ЧНІСТЬ, СИСТЕ́МА, ПО́БИТ розм.; РОЗПОРЯ́ДОК (перев. послідовність чогось); ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше (встановлений перев.
Словник синонімів української мови
розпорядок —
РОЗПОРЯ́ДОК, дку, ч. 1. Заздалегідь встановлені порядок, послідовність у чому-небудь. Давно вже став [полігон] часткою чабанського життя, владно ввійшов у нього своїм гуркотом, загадковістю, суворим розпорядком… (Гончар, Тронка, 1963, 64)...
Словник української мови в 11 томах