Великий тлумачний словник сучасної мови

розпочатися

розпоча́тися

див. розпочинатися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розпочатися — розпоча́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розпочатися — РОЗПОЧА́ТИСЯ див. розпочина́тися.  Словник української мови у 20 томах
  3. розпочатися — ПОЧИНА́ТИСЯ (починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися тощо), РОЗПОЧИНА́ТИСЯ, ВІДКРИВА́ТИСЯ, ЗАВО́ДИТИСЯ, ЗНІМА́ТИСЯ (ЗДІЙМА́ТИСЯ), УЧИНЯ́ТИСЯ (ВЧИНЯ́ТИСЯ), ЗАЧИНА́ТИСЯ розм., ЗАХО́ДИТИСЯ (ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ) розм., ЗАКОНЯ́ТИСЯ (ЗАКО́НЮВАТИСЯ) діал.  Словник синонімів української мови
  4. розпочатися — РОЗПОЧА́ТИСЯ див. розпочина́тися.  Словник української мови в 11 томах