розпочинатися

розпочина́тися

-ається, недок., розпочатися, -чнеться, док.

1》 Проявляти перші ознаки.

2》 Починати здійснюватися, відбуватися.

3》 Мати що-небудь на початку, чимсь починатися.

4》 тільки недок. Пас. до розпочинати.

Значення в інших словниках

1. розпочинатися — розпочина́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розпочинатися — РОЗПОЧИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗПОЧА́ТИСЯ, чне́ться, док. 1. Проявляти перші ознаки. Досвіток жовтневого дня розпочинався похмурий, в тумані (Ю. Яновський); Чудовий літній день щойно розпочався (Г. Хоткевич); Розпочався був туман (П. Грабовський).  Словник української мови у 20 томах
3. розпочинатися — ПОЧИНА́ТИСЯ (починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися тощо), РОЗПОЧИНА́ТИСЯ, ВІДКРИВА́ТИСЯ, ЗАВО́ДИТИСЯ, ЗНІМА́ТИСЯ (ЗДІЙМА́ТИСЯ), УЧИНЯ́ТИСЯ (ВЧИНЯ́ТИСЯ), ЗАЧИНА́ТИСЯ розм., ЗАХО́ДИТИСЯ (ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ) розм., ЗАКОНЯ́ТИСЯ (ЗАКО́НЮВАТИСЯ) діал.  Словник синонімів української мови
4. розпочинатися — РОЗПОЧИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗПОЧА́ТИСЯ, чне́ться, док. 1. Проявляти перші ознаки. Досвіток жовтневого дня розпочинався похмурий, в тумані (Ю. Янов., II, 1958, 228); Чудовий літній день щойно розпочався (Хотк.  Словник української мови в 11 томах