Великий тлумачний словник сучасної мови

розпряжений

розпря́жений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розпрягти.

|| розпряжено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розпряжений — розпря́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розпряжений — РОЗПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпрягти́. На великому зеленому шкільному дворі паслась розпряжена вже візником коняка (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
  3. розпряжений — Розпря́жений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розпряжений — РОЗПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпрягти́. На великому зеленому шкільному дворі паслась розпряжена вже візником коняка (Коцюб., І, 1955, 309).  Словник української мови в 11 томах