розпряжений

РОЗПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпрягти́.

На великому зеленому шкільному дворі паслась розпряжена вже візником коняка (Коцюб., І, 1955, 309).

Значення в інших словниках

1. розпряжений — розпря́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розпряжений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпрягти. || розпряжено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпряжений — РОЗПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпрягти́. На великому зеленому шкільному дворі паслась розпряжена вже візником коняка (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
4. розпряжений — Розпря́жений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)