розпряжений
РОЗПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпрягти́.
На великому зеленому шкільному дворі паслась розпряжена вже візником коняка (Коцюб., І, 1955, 309).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпряжений — розпря́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розпряжений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпрягти. || розпряжено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпряжений — РОЗПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпрягти́. На великому зеленому шкільному дворі паслась розпряжена вже візником коняка (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- розпряжений — Розпря́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)