1. Словник української мови у 20 томах

розпряжений

РОЗПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розпрягти́.

На великому зеленому шкільному дворі паслась розпряжена вже візником коняка (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпряжений — розпря́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розпряжений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпрягти. || розпряжено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпряжений — Розпря́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розпряжений — РОЗПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпрягти́. На великому зеленому шкільному дворі паслась розпряжена вже візником коняка (Коцюб., І, 1955, 309). Словник української мови в 11 томах