розпушник

розпу́шник

-а, ч., с. г.

Знаряддя для розпушування ґрунту, знищення бур'янів у міжряддях тощо.

Значення в інших словниках

1. розпушник — розпу́шник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розпушник — РОЗПУ́ШНИК, а, ч. Сільськогосподарське знаряддя для розпушування ґрунту, знищення бур'янів у міжряддях і т. ін. Розпушування м'яких ґрунтів можна провадити тракторними плугами або спеціальними розпушниками (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. розпушник — РОЗПУ́ШНИК, а, ч. Сільськогосподарське знаряддя для розпушування грунту, знищення бур’янів у міжряддях і т. ін. Розпушування м’яких грунтів можна провадити тракторними плугами або спеціальними розпушниками (Довідник сіль. будівельника, 1956, 135).  Словник української мови в 11 томах