розпушник

РОЗПУ́ШНИК, а, ч.

Сільськогосподарське знаряддя для розпушування ґрунту, знищення бур'янів у міжряддях і т. ін.

Розпушування м'яких ґрунтів можна провадити тракторними плугами або спеціальними розпушниками (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. розпушник — розпу́шник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розпушник — -а, ч., с. г. Знаряддя для розпушування ґрунту, знищення бур'янів у міжряддях тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпушник — РОЗПУ́ШНИК, а, ч. Сільськогосподарське знаряддя для розпушування грунту, знищення бур’янів у міжряддях і т. ін. Розпушування м’яких грунтів можна провадити тракторними плугами або спеціальними розпушниками (Довідник сіль. будівельника, 1956, 135).  Словник української мови в 11 томах