розранити

розра́нити

див. розранювати.

Значення в інших словниках

1. розранити — розра́нити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розранити — РОЗРА́НИТИ див. розра́нювати.  Словник української мови у 20 томах
3. розранити — РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. розранити — РОЗРА́НИТИ див. розра́нювати.  Словник української мови в 11 томах