Великий тлумачний словник сучасної мови

розранювати

розра́нювати

-юю, -юєш, недок., розранити, -ню, -ниш, док., перех., рідко.

Заподіювати рану кому-небудь.

|| Роз'ятрювати (рану).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розранювати — розра́нювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розранювати — РОЗРА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗРА́НИТИ, ню, ниш, док., кого, що, рідко. Заподіювати рану кому-небудь. До ґанку на щастя підкову прибито. Без неї буланий розранив копито (П. Воронько); * Образно. І до неї доторкнулося те вугля, розранило остатній ..  Словник української мови у 20 томах
  3. розранювати — РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. розранювати — РОЗРА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗРА́НИТИ, ню, ниш, док., перех., рідко. Заподіювати рану кому-небудь. До ганку на щастя підкову прибито. Без неї буланий розранив копито (Воронько, Тепло.., 1959, 118); *Образно.  Словник української мови в 11 томах