розранювати

Значення в інших словниках

1. розранювати — розра́нювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. розранювати — РОЗРА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗРА́НИТИ, ню, ниш, док., кого, що, рідко. Заподіювати рану кому-небудь. До ґанку на щастя підкову прибито. Без неї буланий розранив копито (П. Воронько); * Образно. І до неї доторкнулося те вугля, розранило остатній .. Словник української мови у 20 томах
3. розранювати — РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
4. розранювати — РОЗРА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗРА́НИТИ, ню, ниш, док., перех., рідко. Заподіювати рану кому-небудь. До ганку на щастя підкову прибито. Без неї буланий розранив копито (Воронько, Тепло.., 1959, 118); *Образно. Словник української мови в 11 томах