розрублений

розру́блений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розрубити.

Значення в інших словниках

1. розрублений — розру́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розрублений — РОЗРУ́БЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до розруби́ти. – А червоний, як рана розрублена, попіл із його підпалених книжок? А плачі, як тужні ріки, що пливли землею і небом, коли вивозили наших сусідів на Сибір? (Р. Федорів).  Словник української мови у 20 томах