розрублений
РОЗРУ́БЛЕНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до розруби́ти.
– А червоний, як рана розрублена, попіл із його підпалених книжок? А плачі, як тужні ріки, що пливли землею і небом, коли вивозили наших сусідів на Сибір? (Р. Федорів).
Словник української мови (СУМ-20)