розслаблений

розсла́блений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розслабити.

2》 у знач. прикм.Фізично та психічно слабий, кволий, немічний.

|| Який виражає фізичну та психічну слабість, кволість, немічність.

|| Ненапружений, млявий (про м'язи).

Значення в інших словниках

1. розслаблений — розсла́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розслаблений — РОЗСЛА́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розсла́бити. Я.., читаючи хлопцям [Малишку, Воскрекасенку та ін. “Зачаровану Десну], сміявся і плакав і був од схвильованості розслабленим цілий майже день (О. Довженко). 2. у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
3. розслаблений — СЛАБКИ́Й (який має невелику фізичну силу), СЛАБИ́Й, СЛАБОСИ́ЛИЙ, СЛАБОСИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕСИ́ЛЬНИЙ, МАЛОСИ́ЛИЙ, МАЛОСИ́ЛЬНИЙ рідше, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙ рідше, КВО́ЛИЙ, НЕ́МІЧНИЙ, НЕДОЛУ́ГИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕМІЦНИ́Й, ХИ́РНИЙ, ХИ́РИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ, ХИРЕ́ННИЙ...  Словник синонімів української мови
4. розслаблений — РОЗСЛА́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розсла́бити. 2. у знач. прикм. Фізично та психічно слабий, кволий, немічний. Ганна, розслаблена, в’яла, якась ніби побита, чистила на кухні картоплю (Коз., Сальвія, 1959, 135); Капітан..  Словник української мови в 11 томах