розслухатися

розслу́хатися

-аюся, -аєшся, док., розм.

1》 Те саме, що розслухати.

2》 Узнати, вивідати що-небудь від когось.

Значення в інших словниках

1. розслухатися — розслу́хатися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розслухатися — РОЗСЛУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. Те саме, що розслу́хати. Перш було розсердився, а далі, як розслухавсь, що йому Настя, стогнучи, розказала, то й замовк (Сл. Б. Грінченка). 2. Дізнатися, вивідати що-небудь від когось.  Словник української мови у 20 томах
3. розслухатися — ПОЧУ́ТИ (сприйняти слухом щось), ДОЧУ́ТИ, РОЗЧУ́ТИ, УЧУ́ТИ (ВЧУ́ТИ), ДОЧУ́ТИСЯ розм., РОЗСЛУ́ХАТИ розм., РОЗСЛУ́ХАТИСЯ розм., ЗАЧУ́ТИ діал. Так дивиться сарна в дрімучому лісі, Неначе почувши десь шелест в кущах... (О.  Словник синонімів української мови
4. розслухатися — РОЗСЛУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. Те саме, що розслу́хати. Перш було розсердився, а далі, як розслухавсь, що йому Настя, стогнучи, розказала, то й замовк (Сл. Гр.). 2. Узнати, вивідати що-небудь від когось.  Словник української мови в 11 томах
5. розслухатися — Розслухатися, -хаюся, -єшся гл. Вслушаться, понять, выслушавъ. Перш було розсердився, а далі, як розслухавсь, що йому Настя, стогнучи, росказала, то й замовк. Кв. I. 90.  Словник української мови Грінченка