Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
розслід —
ро́зслід іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
розслід —
Дослід, розшук, стежа, див. слідити, інвестигатор
Словник чужослів Павло Штепа
розслід —
РО́ЗСЛІД, у, ч. Те саме, що розслі́дування. Відкритою лишається й проблема Лесиного художнього новаторства, особливо в драматургії, – тут теж потрібні зіставлення й розсліди в широких масштабах світової літератури (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
розслід —
СЛІ́ДСТВО (з'ясування обставин, пов'язаних із злочином, яке провадять судові органи), РОЗСЛІ́ДУВАННЯ, РО́ЗСЛІД, ДІЗНА́ННЯ. Справа донеслася до жандармерії, почалося слідство (І. Франко); Спитав дядько Клим, що за них (бандитів) чути.
Словник синонімів української мови
розслід —
РО́ЗСЛІД, у, ч. Те саме, що розслі́дування. В значній мірі відкритою лишається й проблема Лесиного художнього новаторства, особливо в драматургії, — тут теж потрібні зіставлення й розсліди в широких масштабах світової літератури (Рад.
Словник української мови в 11 томах